Сатчмо
by mykolan
Літо. І спека. І вечір. І вишні.
Клей із гілок ми зривали губами
Тихо, і стрімко, і пристрасно. Ніжно.
Рани течуть. Тектонічні розлами.
Пахнуть газети. Буде багаття.
Стане вугілля розпеченим скарбом.
Птаство, поснуле у гніздах, і гаддя
Снитимуть нами, гублячи барви.
Сни розчиняються, мчать листоноші,
Грають весілля комахи і трави.
Плечі згоріли в Золотоноші.
Запах піску заступив запах кави.
Високо в гіллі грають музики,
Рвуться на звуках хмари і спазми.
Дихати глибоко. Небо велике.
Густо на листя падають пасма
