Набоков

Знайшовши завдяки Кирилу Славецькому відео, на якому відбувається дискусія з Набоковим навколо “Лоліти”, я одразу репостив ролики на “Історії…” (http://mykolan.blogspot.com/2008/03/blog-post_29.html), і там відмовився від коментарів.

А тут я собі залишу враження. Набоков — великий модерніст. І в цих роликах є те, чого немає в текстах. Голос. Вираз обличчя, в динаміці, яку не фіксує фотографія. Зсунуті докупи коліна. Листочки для нотаток. Костюм навколо черевця. Відсьорбування кави (чаю?).

При тому, що подібне рандеву з автором зараз вже неможливе в силу значно агресивнішого телебачення, журналіст, як мені здалось, все ж акцентує свою увагу на «гарячих точках» теми. Набоков, зі свого боку, достатньо відкритий, відкритіший, ніж у своїх текстах — не щиріший, але відкритіший.

Треба і собі поробити відео з хлопцями-дівчатами. Років через 70 на це буде цікаво дивитись. Моєму поколінню залишається тільки вирости до великого роману.

Хоча з прочитаного у Набокова (не так багато я і прочитав) мені значно більше подобається «Захист Лужина» і «Дама, Король, Валет» (другий навіть більше). Від захоплення, яке виникло у мене під час других прочитань, я вирішив, що зачитуватись не варто. Перечекати. А потім продовжувати читання.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s