Афро Самурай

На всякого мудреця досить простоти. «Афро Самурай» належить саме до цієї простоти: класичний, хочеться сказати, шутер. Динамічна розповідь про ріки крові, відрубані кінцівкі та інші атрибути шляху воїна до статусу «першого». Втім: і майже повністю редукована історія (тобто, залишилось тільки головне — і головного вистачило лише на п’ять епізодів), і цей колаж — Джимі Хендрікс з джойнтом в зубах і мечем в руках, роботизовані вбивці, величезні статуї Будди, анонсований в титрах Семюєль Л. Джексон за кадром — усе підкоряється тільки цій динаміці. Історія, розказана тезово, від чого вона не перестає бути історією. Зрештою, це саме та історія, яку розказували безліч разів. Міф у своїй первісній простоті — якщо й робити спойлер, то треба опустити навіть слово «Афро» — і залишити одне: «Самурай». Єдине, що залишається поза увагою конструкторів — васальна природа самурайської культури. Можливо, це просто не головне.
Наша казочка не без моралі — в кінці головний протагоніст (власне, «номер один») розповідає нехитру суть світу, дайджест якого нам щойно показали. Він — зло. Афро — щось, скажемо так, інше. Бог не війни, але битви не може бути добрим, правда ж? Світло, проте, перемагає темряву. І переглянути повторно — можна, тим більше, що 5 20-хвилинних серій — це зовсім небагато.

Так, а щодо чого ми думали, але ще не висловлювались — це про саму природу цих серіалів. Про хронометраж, якщо вже редукувати.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s