О-о! (Особливо небезпечний)

Кожного разу, переглядаючи дашборд блогу, я хочу починати свій пост як мінімум зі слів: цицьки, сіськи, сиськи, tits, free porn та усіх подібних — пошук, знаєте, дуже сильна штука!

А тепер про цікаве.

Сьогодні і правда у мене день кіно. Після перегляду «Залізної людини» (про що в попередньому пості) я вирішив, що треба неодмінно сходити до кінотеатру. Хто не знає, я знімаю житло з товаришем, якого можна сміливо назвати «офлайновим другом» — інтернетом він користується найчастіше раз на тиждень, коли перевіряє пошту і заходить в «Однокласники» та «ВКонтактє», і це все. На момент прийняття рішення я вже здогадувався, що до кінотеатру він не піде — перш за все не захоче, а потім уже шукатиме «об’єктивні» причини. Тому наступний мій вибір стосувався середовища, в якому можна пошукати компанії, і рівно розподілявся між френдфідом і жж. А потім я подумав — і написав месідж у френдфід, про що не жалкую, і вже ніколи не жалкуватиму.

Тепер — про кіно.

Кіно — розважальне. Цілком і повністю. Джолі на «Жигулях» — це прекрасно. Порушення побутової логіки, фізичних і моральних (від чого зовсім добре) законів. Фігура Батька — важко згадати щось інше з минулого, розіграна карта, розіграна — шахова партія: іти по стопах, вбити батька, відомщуючи за вбивство батька — це прекрасно. Джолі — худорлява (це вік?), бажана (це хірурги і фотошопщики?). Будні. «Погано, коли день закінчується, тому що завтра все почнеться спочатку» — ось старт, від якого треба рушати. Легкозамінювані інгридієнти офісної буденності і втоми — постійна робота, що майже не залишає простору для життя, дає чудову можливість ототожнити себе з головним героєм, а враховуючи його чудову, як для офісного клерка, статуру, ототожнення буде не позбавлене приємності.

Пігулки для втамування безпричинного страху — і справді, схоже на те, що наш герой отримав рецепт, на відміну від героя «Бійцівського клубу» — і що? В результаті за весь фільм він один раз заходить до туалету, щоби скористатитсь ним за призначенням, і то навіть тоді у нього з кишені випадає пістолет; нам показуть чудо-ванни, які відновлюють людину, але коли він встигає їсти — правда, неясно.

Але, попри впізнавання штампів і кліше жанру, попри всі можливі «ляпи» (я на таке не зважаю, чесно), стрічка не є нудною, і український дубляж на місці (в основному), і, принаймні, в кінозалі, переглядається на одному диханні.

А головне — за межами фільму і перегляду. Мені важко пояснити мамі, з якою я розмовляю по телефону дорогою додому, з ким я дивився це кіно. «Розумієш, я майже не знаю цих людей. Але я знаю про них головні, ключові моменти: вони розумні, вони адекватні, вони не одурять і не…»

Я не вірю в сайти знайомств і шлюб завдяки асьці (хоча маю таку знайому) — якщо раніше це й було можливо, то тепер там ошиваються тільки імбецили (не хочу нікого образити). Проте є достатньо інших сервісів, які дозволяють отак знічев’я зустріти людей, з якими можна не тільки поговорити, але й послухати, і ще багато чого.

Чудова кав’ярня неподалік Контрактової площі — це чи не вперше у подібних закладах я пив не звичне для себе американо, а «каву по-мексиканськи» — в силу спогадів про каву з мускатом в гостях у найкращих друзів. Чудовий фідбек. Далі — буде.

Вдома ми почали дивитися «Анаморф» — але все закінчилося здоровим сном мого співкімнатника, а я сиджу тут, переживаючи найкращий настрій за тиждень. І це — прекрасно.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s