* * *

І от я думав: автором тільки те
Є, що пише саме тобою —
Достатньо блюзове і просте,
Воно не квітне, але росте
Глухою, пронизливою травою.

Вона забиває дбайливо доглянутий сад,
Вона виростає в дерева без листя і віття —
І, маючи присмак утоми від вад і принад,
За межі поверхні, в уявне і видиме “над”
Вона викидає сліпе і сліпуче суцвіття.

Не чути, не бачити. Мислити, зрештою, теж —
То тільки омана, пісок, на якому зростає
Трава, що заріже той шлях, що на ньому — простеж —
Розлито болюче, пекуче, те саме, таке ж
Як і ти — невимовлене і безкрає.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s