Йоджимбо

Сьогодні вдалося побачити дійсно вартісне кіно – “Йоджимбо” Акіра Куросави.

Вестерн у стрічці прочитується практично одразу, втім, як мені потім сказав друг по телефону, саме цей фільм неабияк вплинув на американський кінематограф, накресливши шлях розвитку вестерну і, так само, шлях появи бойовика.

Синопсис – лаконічний, якщо не мінімалістичний. Розповідь про самотнього героя повторюється в культурі постійно, тут важливі тільки деталі. Приміром, пістолет у одного з героїв. Або те, що, при кількості смертей на фільм, до життя ставляться досить недбало, а помирати ніхто не хоче – принаймні, жодного сеппуку, жодного вчинку, який міг би видаватись безглуздим з усіх перспектив.

Дуже цікаво побудований кадр. Прекрасні плани. І відповідний саунтрек.

При тотальній лапідарності фільм вартий того, щоби майже 2 години його дивитись. Тобто – переглядати фільм заради самого фільму. Здається, це важливо.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s