Стара музика

В тій аскезі, до якої дістатися
зовсім не важко,
варто тільки зайти
до моєї кімнати, тієї самої,
що в ній до сьогодні минуло моє життя,
і двоюрідний брат, старший з двох,
пам’ятає, як він залишався у нас і
крізь вікно бачив, як летять
бризки світла з-під моцаків тролейбуса,
летять і гаснуть, —

легко собі уявити, як повільно
опускається голка
на пошерхле тіло платівки, як
вони обертаються, як вони
танцюють, і разом з ними кружляє
уся кімната, як за вікном
міняться пори року —

і музика колись закінчиться, у мого
батька непогана колекція платівок,
можливо, це буде якесь джазове
тріо, голка, прагнучи єднання з віссю,
добіжить свою спіраль — знаєте, як
в отій концепції про розвиток світу —
і опиниться в найближчому колі,
недосяжно близько до своєї мети —

і тоді, в тихому шумі, буде легко
пригадати, як колись цілий день
я з вікна малював перехожих.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s