М

ти не повіриш, я часом мрію
про довгі обійми весни
я хочу бути рікою яку скуло руслом
і кригою
пригорни мене
в цьому автобусі холодно
і незручно
хтозна
коли ми приїдемо
зараз треба спати
і
шепотіти
на
вухо
тобі
вдихати тепло
видихати теплим
там за вікном все переділене горизонтом
тонкою смужкою
тут
пасмо волосся
ховає
твоє лице
той твій погляд
за яким вже за мить можна скучити
слухай
ні не слухай
не слухай мене ніколи
я коли думаю про це я хвилююсь
ще трохи і амплітуди стачить на звук
знаєш я коли сплю
як виявилось тільки одразу я бачу сни
ні перед тим я довго щось думаю і ці думки переплавляються в сни
не такі, як думки, інші, проте
отже спочатку я думаю про тебе
потім бачу яке-небудь сновидіння
але цього уже не пам’ятаю
як правило
я досить незграбно але пристрасно танцюю
зрештою як і все що роблю
там на тонкій смужці
але так важко торкнутись цього пасма
щоб до нестями
тебе
цілувати

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s