Легкі руки

Легкі руки у моєї мами —
коли я маленьким хворів, вона
сиділа коло ліжка,
або мене ж, іще меншого, присипляла.

У мене руки важкі — одного разу,
жестикулюючи, випадково розбив носа
сусідці.

Легкі руки у Еміра — наливав швидко
і побагато, і нікому не стало зле.
Зранку всі ми на роботі, зустрічаємося
знову, продовжуємо тім-білдінґ.

З чиєїсь легкої руки — з чиєї? —
одного разу мене стали читати, причому
можна собі уявити, зовсім інколи
мені незнайомі.

З віком, певно, руки все легшають, легшають,
доки не перетворюються на
тонкі паперові крила — тоді можна
літати, якщо вгадати із потоком повітря.

Потім папір жовтіє, стає крихким,
і руки осипаються, як осіннє
листя.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s