Два: варіації

1.

Холодна земля приймає у себе нічні дощі,
мов ключ до замка, мов до руки —
знаряддя, і сліду
не залишається там, де допасовано добре,
там, де минається, не зрушивши з місця,
світ.

А у сни непрочитані книги ідуть, ложе
самотнє твердне, а тіло терпне,
і за відсутності голосу
хочеться каменем стати,
принаймні, деревом.

2.

Холодна земля приймає у себе дощі,
мов ключ до замка —
і сліду не лишиться там,
де все допасовано.

Ніч минає у шепоті книг нечитаних,
ліжко тверде, і тіло затерпне все,
і замість млості —
лункі секунди, тривожні.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s