Рай

Піднімається запах солодкий з голів,
Наче голови — мед, наче очі — бурштин.
Крізь розкриті обійми забутих полів
Проростає полин.

На розбиті коліна цілунки кладеш
Наче вітер, що трави схиляє до ніг.
Осипається порох дороги з одеж
На розбризканий сік.

Пил і втома на смак, як вечірній полин.
Де яруга, де вир, де твоя течія?
Ти лягаєш у тіні від дерева плин —
І дорога твоя.

14.04-12.05.10
Advertisements

2 thoughts on “Рай

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s