Де побувати в Полтаві: Чайгород

В дитинстві я любив пити воду з-під крану. Звісно, мама казала про мікробів. Я уявляв собі, як вони біжать по крану, і коли вони вже мали добігти до струменя води, блискавично й переможно вимикав воду. Мабуть, тому і пам’ятаю, що спочатку це був старенький (і маленький) мідний кран, а потім він став хромований і, що важливо, довший — доки ті мікроби ще добіжуть…

Чай і каву я полюбив лише перегодом, а з переїздом до Києва про воду з-під крану вже точно ніхто не згадував. Та й загалом про сиру.

Так от, якщо ви теж любите чаї та кави, знаю я в Полтаві одне місце, схожого на яке ще не зустрічав. Хоча насправді це вже цілих два місця.

Все дуже просто. Ідеться про «Чайгород»: майже звичайну чайно-кавову ятку на базарі. Якщо ви ніколи не бували на полтавському базарі… не знаю, що й сказати, крім «побувайте». І обов’язково зайдіть до «Чайгорода».

Коротка цидула, як його знайти: Ґуґл каже, що за 10 хвилин від монументу Слави (тобто, від «Орла» посередині Кругллої площі) ви будете на місці. Ідіть по вулиці Куйбишева прямо до перехрестя з вулицею Шевченка. Якщо іти прям-таки від «орла», доведеться тричі перейти дорогу: вийти з парку, перейти вулицю Пушкіна, і, проминувши епічні розкладки трусів та ліфиків на відкритому повітрі, перейти вулицю Шевченка. Перед вами, якщо глянути поверх числених яток, буде полтавський Критий Ринок. Підходимо до нього впритул, і, не заходячи, повертаємо ліворуч, у ряди під великим навісом, проходимо аж у самий лівий край і далі йдемо вперед попід стіночкою. Ото і весь рецепт. Зрештою, на базарі можна запитати, але то для спраглих спілкування.

Вставити мапу в пост на вордпресі (і не тільки) мені досі не вдається, тому ось посилання: https://goo.gl/maps/Lxm9v

Чайгород
Ось і крамничка

Чому я так наполегливо оспівую це місце? Ані особливої екзотики, ані особливого комфорту, принаймні, на перший погляд, тут немає.

«Чайгород» — це жива ілюстрація до слів про те, що такі місця створюють люди. Особливо, якщо це такі місця. І такі люди. Зазвичай за прилавком у «Чайгороді» стоїть сам власник закладу. Всі ті маленькі баночки, які впали в око — то переважно різні чаї. І він точно знає, які з чим, для чого (чи від чого), як їх заварювати і пити. Можна починати з найбільш розпливчатих запитань, на зразок: для серця, для бабусі, без ароматизаторів абощо. Якщо досі ви купували чай в супермаркетах, я гарантую безліч цікавих відкриттів. Чаю вистачить на будь-який смак. Наприклад, колись після чергових відвідин я з пів-року марно намагався знайти у Києві генмайчу — чай зі смаженим рисом, який мені дуже припав до смаку. І це поки єдине місце, на моє питання, чи є кудін, я почув відповідь: «а вам який? стріли чи молодий?». Так, не заходячи до Вікіпедії, можна дізнатись, що кудін буває не тільки в «стрілах».

Те саме стосується і кави. Хоч її не так і багато (все-таки чай — чорний, зелений, ройбуш, пуер, та їхні чисельні варіації, а кава — то кавові зерна), її, повірте, багато. Зазвичай, я просто кажу, який хочу смак, і вдома виявляю, що все саме так, як я і думав.

 

чайний чоловік
Чайний чоловік за роботою

Я вам навіть не скажу, як його звуть. Бо… не знаю, не спадало на думку поцікавитись. Я просто щоразу відчуваю: це людина на своєму місці. Зрештою, не конче купувати чай, для якого потрібна ціла церемонія (і окремий чайничок). Можна купити простого чаю, і недорогого. При такому різноманітті вибір насправді залежить від провідника, і тут він відбувається легко та невимушено.

Якщо не сам, на місці може бути дружина. Раніше ще стояв син, але тепер він має власну ятку на зупинці «Площа Зигіна» (по «кільцевому» маршруту її не оминути, якщо їхати з центру, або ж якщо їхати на Київський вокзал — і ліньки швендяти по базару). Зовсім молодий хлопець, але, правда чи ні, каже, що знайшов такі канали, про які його тато не в курсі. Порадив якось спробувати справжню старбаксівську каву. «У наших кав’ярнях такого не наливають».

Може, десь іще є схожі крамнички, але ці люди працюють саме тут. І мені дуже приємно у них бувати. В останній раз я придбав фруктових кульок для дружини (дуже смачний і легкий зелений чай), чай «На добраніч», і звісно, кудін для себе. Чесно скажу, стріли мені подобаються, так що молодий досі лишається на майбутнє.

Advertisements

4 thoughts on “Де побувати в Полтаві: Чайгород

      1. Мабуть, ні — ми зараз живемо не в Полтаві, буваємо у ваших краях двічі на рік.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s