Письменницькі програми

На цю тему я невтомно висловлююсь роками всюди, де колись писав різноманітні блоги. Але вона, ця тема, невичерпна — одні програми застарівають, інші з’являються. Міняється і моє ставлення до різних інструментів. Втім, за цей час стабільною залишається платформа. Я переважно користуюся Windows, і хоча маю паралельно Ubuntu, тамтешній редактор (FocusWriter) мені подобається менше, ніж WriteMonkey.

Раніше, скажімо, я більш непримиренно ставився до Ворду. Ну але, треба сказати, всі студентські роки минули без жодних йому альтернатив. І зараз, я переконаний, він успішно домінує. Ворд мене більше дратував як дизайнера, а нині я просто звик. І однаково ним не користуюся. У мене для формату .doc стоїть ЛібреОфіс.

Натомість більшість текстів, які я пишу локально (а не зразу, як цей пост, в браузері), набиваються у WriteMonkey. Це мінімалістичний редактор, який має ряд корисних функцій. Торік я за символічну суму отримав ліцензію, яка ще розширила функціонал, і тепер у ньому навіть більше можливостей, ніж мені достатньо. Але і безкоштовна версія не сирітська, нічого там не відрізано і реклама не вискакує.

Цей редактор остаточно витіснив для мене свого попередника, програму Q10. Вона ще мінімалістичніша, але більше не розвивається.

Власне, на цьому можна було би завершити, і огляд теж став би міні. Я переконаний, що для твору найважливіше — це текст. А шрифт, поля, інтервал, якщо не друкувати на принтері для здачі на кафедру, значення не мають. Їх можна поміняти при публікації, якщо така буде. Коли я дизайную книжки, мене цікавить вигляд тексту. Коли пишу, головне, щоб цей вигляд не відволікав. Тобто, нормально, я вважаю, писати тексти і в блокноті. Хоча би я тоді порадив щось на зразок Notepad++. Але це вже справа смаку. Також, якщо вас не дратує Гугл, можна зразу замість Ворда писати в г-докс. Як мінімум одна моя знайома письменниця так і робить. А що, там і автозбереження, і синхронізація між пристроями.

Писменницька робота, однак, складається не лише з писання. І тут теж є багато програм. Платних і безплатних. Почну з безплатних. Я хочу спробувати Kabikaboo — це крос-платформена програма для планування тексту. У мене з плануванням після останньої студентської роботи повний безлад, тому не знаю, чи вийде. Я, зрештою, маю звичайний паперовий блокнот на додачу.

Далі ідуть програми-мультитули, і першою безкоштовна yWriter, написана для власних потреб письменником Саймоном Хейнсом (між іншим, він теж брав участь у nanowrimo). Поточна версія 5 теж давно не оновлювалась, але видно, вона відповідає потребам автора. В ній є ворд-процесор (свій ворд!), але так само є планувальник, розрахований на сцени і сюжетні лінії, а також картотека для персонажів, локацій і всього такого. Для белетриста — те, що треба.

Далі — платна і няшна Scrivener. Спочатку вона була тільки під mac, але нині є й win-версія. Все те саме, що й у попередньої програми, з додатковими фічами і красивіше. Зразу можна і писати, і структурувати, і вставляти картинки, і т.д. за 40$. Ну тут хтозна. Зазвичай вони пропонують знижки «нанівцям», і є така спокуса, але, з іншого боку, це напевно хороший інструмент для людини, яка весь час у цьому. Зі скріншотів я би додав — чудова програма для авторів нон-фікшн. Сторінка з відгуками залюднена авторами бестселерів, про які я ніколи не чув. Місяць можна користуватися пробною версією.

Стільки само коштує програма Writer’s Cafe. І серед її розробників теж письменник. Вона трохи застаріла, але мультиплатформна, має офіційну портабельну версію (можна запускати з флешки). Про неї я згадую, власне, лише тому, що коли я вперше її знайшов, вона була вся нова і блискуча, а недавно я придбав іншу програму цього ж розробника, для дизайну електронних книжок.

Трохи не забув про онлайн-штуку Celtx через те, що вона більше орієнтована на написання сценаріїв, і за час, від якого я її пробував, еволюціонувала в суто мережеву, і мабуть, ефективну для комерційних проектів штуку, на що натякає розгалуджена система збору грошей (від безплатно до дуже дорого).

От тепер уже хай буде все. Насправді, таких програм більше. Не так, щоб їх було захмарно багато, але їх досить багато, під різні смаки, потреби, платформи (це бездонна тема).

Насамкінець треба сказати, що жодна з цих (або інших) програм не зробить письменника кращим і сама нічого не напише. Це лише інструменти. Вони різні, і це добре. Однак автор популярної сучасної саги «Ігри Престолів» створив її під DOS (для молоді — це операційна система без всяких вікон, тачскрінів, мишок, одноколірна, з самого командного рядка, ще той хардкор), а Гомер взагалі, кажуть, був сліпим.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s