Behance Portfolio Review Житомир

В Житомирі відбулася друга, як я розумію, зустріч дизайнерів навколо портфоліо-платформи Behance.

Якщо в Києві це подія, яка збирає величезну аудиторію, то в Житомирі все відбувалося досить камерно. Склалося враження, що більшість людей, які прийшли на зустріч, знали одне одного.

В першому блоці виступали запрошені спікери.

Безперечно, треба відзначити хлопців із Доріс-адвертайзінг, які зробили хороший логотип Житомира: http://doris-adv.com/ua/portfolio/logo-zhytomyr/. Про роботу над ним вони і розповідали. Навіть показали попередній варіант, що теж круто.

Оля Гожа, фріленсер із Рівного (її сайт http://gozha.net/) розповідала не про свою роботу, а про роботу, власне, з профілем Behance. Я ніколи таким спеціально не цікавився, для мене все звучало в новинку. Була гарна слайд-презентація. І попри те, що люди на фотографіях не виглядали на українців і сама Оля радила спілкуватися в мережі англійською, її виступ звучав по-українськи приємно.

Взагалі, одне з найприємніших вражень зустрічі — більшість людей спілкується українською. Навіть ті, хто, певно, в житті говорить більше російською, для виступів обирали українську. Це мега-круто, бо ще 5-8 років тому було рівно навпаки. Це дуже приємно. Не тому, що це в тренді і так патріотично, а скоріше тому, що коли мовою спілкуються на професійних зустрічах не лише філологи чи персонажі класичних творів — це показник того, що вона живе і розвивається.

В другій частині бажаючі презентували свої роботи. Нас було не так багато, і двоє розповідали про книжки, що взагалі для цього сегменту дивно — все-таки, більшість дизайнерів зараз займаються не книжковим дизайном.

Для мене основним питанням було — чи зможу я взагалі виступити на публіку з розповіддю про свою роботу. Вийшло, здається, трохи сумбурно, але я намагався розказати максимально можливу кількість всього, що стосувалося книжки Мирослава Лаюка «Осоте» в максимально стиснуті терміни. Подивитись на Behance можна за посиланням http://bit.ly/1cxCEuA, я ж старався розказати більше того, що до презентації не ввійшло.

Лесик Панасюк розповідав про свою книжку «Справжнє яблуко» (http://bit.ly/1sDlxQe), для якої він і швець, і жнець, тільки не ілюстратор. Подача у нього теж хороша, лиш тільки співвідношення розміру заголовків і інформативного тексту мені здалося трохи гіперболізованим. Втім, хто дивився на слайди, якщо можна було потримати справжню книжку в руках!

Призову річну підписку на Adobe CC отримали хлопці з Гудвін-студіо, які розповідали про сайт та лого для весільної івент-фірми Вельвет (із Малина!). Може, це не такий над-дизайн, але спікери мені запам’ятались чесністю. Роман Ткачук одразу сказав, що він взагалі не типограф-каліграф, а ілюстратор, тому логотип намальований, а не написаний. Ну, логотип так і не напишеш, а от персонажне портфоліо Романа яскраве: https://www.behance.net/artmonkey

Ще був якийсь мен із паралельного світу, що показував свій психоделічний арт, який він малює пальцями на тачпаді. Це просто не вкладалося в жодні категорії — таке не покритикуєш ні як мистецтво, ні як дизайн, і взагалі ніяк.

Було помічено щонайменше два макбука, а я сміливо всім продемонстрував свій віндовий лептоп.

А дорогою до зупинки до нас із Лесиком спробували присікатись якісь бухі гопники. Що сказати — з дизайнерами значно краще.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s