Діана Вінн Джонс. Мандрівний замок Хаула

Прикметно, що першою дочитаною цього року стала дитяча книжка. Та ще й саме ця, про існування якої, як і більшість її читачів у світі, я довідався із екранізації. Мультфільм Міядзакі якщо не геніальний, то, можна сказати, еталонний. А книжка не гірша. При тому, що вона місцями геть простенька, наприклад, в топонімах. Магазинчик знаходиться у Маркет-Чіппінгу, порт — у Портхавені, а король живе в Кінгсбері. Місто Місто і село Село. Але про це можна думати вже над дочитаню книжкою. А відірватись неможливо.
Відгук вийшов без натяку на систему чи методологію.

Мандрівний замок Хаула (Howl's Moving Castle, #1)Мандрівний замок Хаула by Diana Wynne Jones
My rating: 5 of 5 stars

Історія про те, як читач за три сотні сторінок майже закохується у стару бабу. Хоч це і зачаклована дівчина, але поводить себе вона достоту як вредна бабенція. Вона крехче, квохче, і всім добряче допікає. Хоча, може у цьому й полягає секрет людського спілкування? Якщо вже головна героїня — я схильний думати, що це таки вона, а не Хаул, — зачаклована, то й уся книжка — суцільні чари та еманації. Майже вся її дія розгортається в стінах «замку», який містить всього кілька кімнат.
Для любителів тесту Бехдель на початку книжки є мізансцена, де між собою розмовляють дві дівчини, і то переважно не про хлопців. Утім, я би не надто зосереджувався на гендерній рівності, бо більшість персонажів — істоти зміненого стану: чаклуни та зачакловані.
Іще з першого разу сподобалось те, чого немає в екранізації — Уельс. Оскільки все відбувається в якійсь загадково-чарівній країні, то й усі реалії нашого світу подаються в очудненому ракурсі.
Також це книжка, де позитивні герої досить-таки амбівалентні, а лихі викликають сум, і часом навіть співчуття. Для мене це добре, навіть дуже, бо читати книжки, дитячі й дорослі, де є лише добрі добродії та злі злодії, страшенно нудно, нецікаво й некорисно. Ця книжка не така! В ній досхочу різних кумедних моментів, безліч слабкостей і людяності. Ну, може не так аж безліч. Достатньо.

Я щонайменше двічі дивився мультфільм «Мандрівний замок Хаула», і тепер можу сказати, що двічі читав книжку. Пам’ятаю, як це трапилося вперше, бо так я читаю геть нечасто — коли починаєш і не можеш відірватися до останньої сторінки. Це було на Шулявці, дочитував я на балконі з увімкненим освітленням, повністю захоплений текстом.
Другий раз ми читали вголос, і частину тексту я чесно прослухав, а іншу — чесно прочитав. За цим разом впали в око дрібні одруківки, «вилки» замість виделки і якісь дивні моменти редактури. Але порівняно з цілим тексту, це не критичні недоліки.

View all my reviews

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s