A.D. Police Files. 1990

Токіо, 2027 рік. Три справи у трьох серіях по 26 хвилин.

Це приквел до історії «Кризи що не день», однак складається враження, що розрахований він на іншу вікову аудиторію. Бо вже нема ніякого водевіля і гумору, а є секс і насильство великими порціями.

Ще з титрів стає зрозуміло, що робочим слоганом міг бути «більше Блейдранера!»

характерні вишки, які після Блейдранера з’являтимуться не лише тут, а й у Ghost in the Shell 2: Innocence (2004)
бумер-жінка, що нагадує андроїдку з Блейдранера

Далі тезово про те, що можна побачити у цих трьох серіях.

A.D. поліція виглядає не як поліція, а як спецпідрозділ із розстрілу бумерів за допомогою крупнокаліберної зброї.

Бумери складаються з протеїнів, штучного інтелекту і штучних органів. Не всі з них використовуються як суперзброя. Роботи приходять до людей як обслуга, в тому числі надають сексуальні послуги. Відповідні компоненти мають активний обіг на чорному ринку, що обслуговує вторинну переробку бумерів.

У 2027 році, хоча комп’ютери — це ще великі телевізори, при найменшій потребі (а часто і геть без неї) можна звернутися до кібернетичного банку і обміняти живий орган на кіберпротез, з’єднаний безпосередньо з нервовою системою. А потім замінити його на інший.

наприклад, щоби ловко перебирати пальцями
або й просто — для краси

Якщо кількість кібер-органів перевищує 70%, такого кіборга трактують вже як бумероїда (тобто не людину, а максимально наближеного до неї робота).

Ключове [кіберпанківське] питання для цих серій — де проходить межа людського?

Двоє співробітників проходять крізь всі серії. Це рембоподібна Джина, яка в першій серії має відверто-роботичну руку, в другій ця робо-рука вже виглядає цілком «по-людськи», а в третій вже сама жінка плаче (від страху закінчити життя роботом). І її напарник, новачок Леон (чи не єдина ланка, яка поєднує ці історії з подальшою «Кризою»).

Найцікавішим мені здався сюджет першої серії, де в робо-жінці, зібраній у нелегальній робообробній майстерні, вмикається «пам’ять органів». Але комусь, певен, сподобається остання серія, своєрідний оммаж на тему Робокопа.

секс із кіборгом як робоча необхіність

Втім, сюжет у цій міні-трилогії вторинний, головне — атмосфера. Десь є яскраві вітрини, а тут дія розгортається у темних завулках майбутнього. Де пристрасть часто означає біль, а від болю коротка дорога до смерті.

Галерею кадрів можна переглянути за адресою http://imgur.com/a/Xa4sC

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s