Трохи про відеоредактори

Користуюсь нагодою, щоби пошвидше і поглибше зануритись у аматорське відеоредагування. Чому аматорське? Ну бо час від часу хочеться щось таке зробити, а от робити це постійно і за гроші бажання нема. Крім усього, це ще й цінове обмеження. Я розумію, що значна частина людей, які в Україні роблять щось із відео,  користуються програмним контрафактом, але з якогось часу сам не хочу так робити. Чи то Майдан дався взнаки, чи втома від надмірної кількості всього (сайтів, програм, можливостей), чи просто шиза, не важливо.

Важливо те, що ліцензія на відеоредактори коштує дорого. В сенсі, якщо качати піратське, то хочеться найостаннішу про-версію, хіба ні? Купити таке коштує не дешевше, ніж придбати професійну камеру та потужний комп’ютер для обробки відео з тонною оперативки і двома великими про-моніторами. І це, мабуть, правильно, бо щонайменше ставить 2 питання: 1) що нам потрібно насправді (і чи потрібно); 2) за що і скільки ми готові платити.

Серед платних версій, як виявляється, чи не найдоступніший — Adobe Premiere CC: річний абонемент коштуватиме 240 usd. Я не планую поки платити, тому не розібрався, чи вже можна купувати програму помісячно за 30 usd, але така опція видається мені досить розумною, якщо нагода зробити відео за гроші випадає пару разів на рік. Оплатив місяць роботи, зробив її, і гайда гуляти.  Ось можна почитати про опції Adobe.

Передплата на програмне забезпечення, як мені здається, походить зі світу іграшок (2 найвідоміші MMO RPG — Warcraft і Eve Online мають величезну кількість передплатників). Зараз ідея платити за програми здається трохи дикою, особливо в наших умовах, коли роботи стає ледве не менше, ніж робочих місць. Але що більше буде користувачів, то кращими і дешевшими будуть послуги. І 30 доларів за можливість зробити хороший ролик до дня народження чи весілля — це значно дешевше, ніж можна заплатити за програму назавжди на диску. Якби ж то на українську версію Premiere була така сама знижка, як на український inDesign… але насправді не існує ані знижки, ані українського інтерфейсу до Premiere. Принаймні, зараз. А наявність передплатної версії знижує шанси на появу постійної альтернативи до нуля.

Словом, так чи інакше, платити я поки що не хочу, а користуватись безкоштовною пробною версією можна один раз.

Що я хочу робити з відео?

Я редагую відео нечасто, кілька разів на рік (і це мене влаштовує). В монтажі зазвичай використовую кілька відео та аудіо джерел, між якими іноді застосовую ефекти переходу. Редагую вхідні ролики (вирізаю, наприклад, потрібний шматок). Додаю нескладні ефекти та коригую зображення. Ставлю лого на відео, додаю титри.  Здається, все. І щось мені підказує, для цього не конче користуватись супер-професійним програмним забезпеченням за всі гроші (15 тисяч гривень за відеоредактор це небагато).

Що це за ролики? Аматорські короткометражки, побутове відео, записи віршів, лекцій і подібне. Це не комерційне відео, що важливо. Результат, як правило, оприлюднюється на Vimeo (у них безкоштовний ліміт для ролика 500 мб) чи YouTube (які, мені здається, вибірково можуть напасти на відео чи аудіо з питаннями про права — і вирізати, наприклад, звук із ролика, чи й сам ролик).

Які я бачу варіанти:

Редактор YouTube. Я досі його не пробував, але саму можливість вважаю суперовою. Для більшості потреб його має вистачити. Звісно, на перший погляд, його опції мега-скромні, але в приципі це заодно і мега-економно. Для роботи з ним достатньо інтернету (який скоро буде всепроникний, як електрика), екаунту в гуглі (який дуже хоче стати всепроникним), і відзнятого матеріалу. Супер — бо, крім усього, редагування відео це ще й ресурсоємний процес, а тут його на себе бере та сама сторона, яка опублікує результат. Трохи стримує захват те, що у нас купа аматорських роликів виглядають професійно (і тим задають певну планку очікувань). Але за цим варіантом майбутнє відео-аматорства та журналістського активізму.

Ще більше активізму! Twitter дозволяє знімати і показувати відео! До того ж, вони запустили ще й окремий мобільний додаток  (поки лише для платформи Apple). Я також іще не пробував, а обов’язково треба. З одного боку, це мабуть зараз такі мікрофільми, як на Instagram (однак, наприклад, BBC активно послуговується відео на своєму інстргам-екаунті), але Twitter (поки що) а) підтримує приватність користувачів та б) є розсадником активістів. Один Ай Вейвей чого вартий, а він же зовсім не один. Це супер-можливість для тих, хто опиняється у вирі подій чи хоче там опинитись. Також, мабуть, можна знімати котиків.

Наступні два варіанти я планую апробувати найближчим часом. Як не дивно, але це цілком професійні продукти у безкоштовних варіантах. Головний мінус усіх подібних програм — вимоги до системи. Їм процесор подавай попотужніше, оперативки побільше (не менше 8 гігабайт, а я, приміром, більше і не запропоную), ну і головне, вінчестер побезрозмірніше. За додаткову відео-карту теж подякують.

Davinci Resolve Lite. За посиланням можна прочитати детально, що це за програма, заодно подивитись, скільки коштують платні версії. Якщо коротко, то основна функція Resolve — кольорокорекція, але програма дозволяє робити прості операції з роликами (приблизно всі, які я описав вище у переліку того, що хочу робити з відео). Лайт-версія найбільше обмежена з боку 3д-відео та колаборативної роботи (я ж кажу, що більшість про-функцій рядовим користувачам насправді й непотрібні). Цю я навіть встановив і вже трохи поклацав, можу сказати одразу, що тестове відео ще не вивів, але вже довелося чистити жорсткий диск від завалів (давно пора), і програмний інтерфейс не влазить у мій монітор. Ну але. У мене поки що вийшло вийти з повноекранного режиму і витягати потрібний край вікна у поле зору.

Nuke Studio. Nuke без Studio — це професійна програма для композитингу, зведення різних зображень у одну картинку. Без цього зараз важко уявити собі кіно і навіть телебачення. Наприклад, у серіалі Cosmos із недавнього поста, здається, кожен кадр — результат копіткої праці в Nuke чи аналогах. Ціна на програму захмарна, і хоч має цілий ряд градацій, навіть найдешевший варіант мені абсолютно не по кишені. Ну і, будемо відверті, накладання титру чи логотипа на картинку — хіба це композитинг? Але є одне але. Цю програму можа використовувати безкоштовно з некомерційною метою. Наприклад, якщо хочеться вивчити її можливості. А Nuke Studio, за описами, може робити все, що мені потрібно, і навіть більше. У неї теж мають бути функціональні обмження, непомітні для аматора. Один із плюсів — велика спільнота і багато навчальних матеріалів он-лайн. Я вже подивився вступ до Nuke, і найближчим часом хочу подивитись огляд Nuke Studio: а раптом я покладаю на цю програму надмірні надії?

Наступні два варіанти теж належиться спробувати. Вони — для фанатів. Для фанатів Linux та вільних програм. Мабуть, ці програми можна зібрати з джерел і для Windows, але це схоже на те, що працювати в inDesign, Photoshop та Illustrator в Ubuntu через емулятор. Як лікування опуклозорості. Хоча, знову ж таки, поява програм на передплату збільшує вірогідність того, що Adobe запустить версії для Linux, до більшої за нульову. А це дуже добре.

Cinelerra. Плюс у професійності і безкоштовності. Якщо я зможу зробити в цій програмі такий самий ролик, як і в Nuke Studio чи Adobe Premiere, то зможу навіть брати гроші за роботу. Мінуси характерні для багатьох явищ зі світу вільних програм: треба багато читати мануал для всього, починаючи з установки, і бути готовим до того, що програма несподівано впаде, а для розуміння того, чому і як зробити, щоб вона в цьому місці не падала, доведеться ночувати на різноманітних форумах, а ще краще бути програмістом. Втім, це чудовий виклик для всіх. Для спільноти програмістів це дуже цікаві задачі, а для аматорів це дуже цікаві обмеження. Тому-то значно більше роликів наступного року зроблять за допомогою онлайн-редактора YouTube.

OpenShot. За описами робить все, чого би я хотів, за скріншотами, має досить інтуїтивний інтерфейс (якщо ви колись уже гралися з відео). Робоча версія 1.4, і я вже хотів перейти до мінусів (це версія 2012 року), як зазирнув у блог — а там є свіжі пости! Тобто, хоч на якийсь час проект підзавис, робота по ньому ведеться, і версія 2.0 зазіхає на мультиплатформеність, редактор анімованих гіфів (це не те, що я би робив у першу чергу зараз, але це шалено популярна територія, і що цифровішим ставатиме наш світ, то більше буде всякої анімації; для ілюстраторів це вже сьогодні цікаве поле для експериментів) і т.д. Значить, теж треба пробувати. Колись.

Ще одна програма знайшлась, доки я писав цей пост. Це хороший показник неповноти переліку.

Lightworks. Крос-платформенна програма для відеомонтажу. Є про-версія за передплатою і безкоштовна з обмеженнями, наприклад, експорт для YouTube не більший за 720p (цього цілком достатньо). З першого погляду на сайт, програма пристойна і достойна. Я вже скачав інсталлер, але зізнаюсь, що не знаю, чи буду встановлювати.

Кода

В усіх програмах з наскоку не розберешся. Робота з відео належить до, напевно, найширшого кола моїх зацікавлень, куди входить майже все, що завгодно, як-от програмування на Processing (надійно закинуте, але не забуте), чи спроби гри на губній гармошці (які не пішли далі початків). Ширше тільки те, що досі відкладається на потім (наприклад, кілька разів я пробував опанувати Blender — здається, в 3д я безнадійний; і кілька разів протягом життя починав учити німецьку, яка зараз тримає перше місце серед зразків того, як я вмію забувати; або, наприклад, якісь екзотичні для мене способи співу, що їх, може, колись вийде спробувати й опанувати; чи орігамі… список майже безмежний).

Я планую рухатись від задач в міру цікавості. Треба сказати, що перші варіанти у мене, як людини до он-лайнового походження, викликають деякі сумніви. А останні більше приваблюють філософією, ніж практичністю. Насправді ж проекти «відкритого кіно», які час від часу реалізовує спільнота навколо 3д-редактора Blender, здаються неймовірними — і справді, на таке мало хто спроможний. Там просто вогонь! Рекомендую зазирнути на опис проекту Tears of Steel.

І подивитися відео:

У них взагалі цікаві проекти, починаючи з першого, Elephant’s Dream:

Але зовсім не те, про що я писав вище. З одного боку, це передусім моделінг і анімація, з іншого — робота з покадровим виводом. Тоді вже треба визнати, що короткий ролик для перегляду з друзями можна зібрати і за допомогою VirtualDub.

Також не слід забувати (а я ледь не забув) про безкоштовний Windows Movie Maker. Він простий, але дієвий, тобто можна взяти відео з телефона/планшета/фотоапарата і зліпити його докупи, щоби подивитися в колі друзів. Apple-аналог iMovie теж нині входить у базовий набір програм для своєї платформи.


Насправді часу на те, щоби розібратися в усіх доступних альтернативах, не так і багато. Переможе та, з якою мені вдасться зробити тестовий ролик з прийнятним співвідношенням часових витрат і якості на виході. Достатньо буде пару спроб, щоби визначитись та налаштувати робоче середеовище. А решта альтернатив залишаться до наступного разу. Може, тоді це поле можливостей виглядатиме вже інакше.

Advertisements

5 thoughts on “Трохи про відеоредактори

  1. Макіївській програми теж здається стають поступово(?) безкоштовними, ну чи безкоштовній ми ніж раніше – iMovie здається зараз автоматично доступне…

    1. Та наче так, з ними одна проблема — ціна самих пристроїв. У мене таке враження іноді, що Мак в Україні — це скоріше предмет розкоші, ніж робочий інструмент.
      Дякую, треба додати до переліку!

      1. Так, звичайно, ціна кусається… я часом забуваю, бо в мене є така фіча яка називається “professional expences account”, яка більш-менш покриває технічні потреби крім предметів розкоші типу телефона – за кілька років назбирується на комп, якщо не вибирати найдорожчий.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s