Книжковий Арсенал • 2015

Я не був першого і останнього дня, але і тих трьох виявилось навіть трохи над міру. Думаю, вже після цього разу для дуже багатьох людей саме Арсенал стане головною книжковою подією року. Хоча багато хто називав саму подію в цілому Форумом — за звичкою.
В моєму характері приблизно порівну екстра- та інтроверсії, і на Арсеналі торжествував екстраверт. Щойно я ступив на славну житомирську землю, інтроверт почав вимагати реваншу. Якби я писав цей відгук по ходу подій, це була б ода, в дорозі додому — пісня, одразу по приїзді — жовчний пасквіль. Але приїхавши, я вже наступного дня несподівано захворів, і все відклалося. А потім ще відклалося. Якщо не зараз, потім писати відгуки не буде сенсу. Це дуже яскрава подія. Вир. Але вже за тиждень життя повниться новими подіями. Від Арсеналу залишається найголовніше — книжки.

Я привіз улов у двох нових торбах «Старого Лева» (одна нам, друга на подарунок). Всього можна виділити 3 тематичні групи.

I. Книжки, які ми робили
книжки, які ми робили
свіженьке
  1. Наталя Гуменюк. Майдан Тахрір. Дизайн мій, літредагування Марини.
  2. Юлія Стахівська. Verde. Мій дизайн/ілюстрації, коректа Марини. (Окрема приємність, що мені здається, вдалося перегукнути цю книжку з «Хлорофітумом» Олега Коцарева)
  3. Євгенія Люба. Змієлов. Мій дизайн (ілюстрації Ніки Колонюк), коректа Марини.
  4. Яцек Денель. Сатурн. Мій макет і верстка (обкладинка Ростислава Лужецького).
  5. Світлана Богдан. Той, Хто бачить мене. Мій дизайн (ілюстрації Соні Атлантової).
  6. Естер Кінскі. Мова круків. Мої там тільки фотографії всередині (на обкладинці фото авторки).
  7. Мартін Поллак. Отруєні пейзажі. Редагування/коректа — Марини.
  8. Ельфрида Єлінек. Смерть і діва. Редагування/коректа — Марини.
  9. Арно Шмідт. Левіафан… Редагування/коректа — Марини.

Навіть якби нічого не купувати, повернувся б не з пустими руками. Приємно. Якось треба зібратись на силі й порозказувати про роботу, але замість цього ми як правило робимо щось наступне.

II. Книжки для нас

книжки з Арсеналу

  1. Лишега. Поцілунок Елли Фіцжеральд. На придбання надихнуло коротке знайомство з автором.
  2. Люсі Мод-Монтгомері. Енн із Інглсайду. Енн у Домі Мрії. Ці книжки перекладає наша добра подруга Анна Вовченко (її блог https://tierradeduende.wordpress.com/). Марина читає всі. Книжки з автографами.
  3. Ірина Цілик. Червоні на чорному сліди. З автографом.
  4. Том Стоппард. Гільденстерн і Розенкранц мертві. Там є ще «Після Маґрітта». Маю багато Стоппарда у рос. перекладах (все прочитав щонайменше раз), і ось нарешті.
  5. Мирослав Лаюк. Метрофобія. З автографом. Почав уже читати.
III. Книжки для нас і С.

книжки з Арсеналу

  1. «Сіма видає». На стенді малих видавців, організованому «Читомо», побачив книжки Олега Петренка-Заневського. Я його люблю з часів журналу «Соняшник», тепер зможу поділитися радістю з нащадками.
  2. Барбру Ліндґрен. Лоранґа. Це насправді книжка більше для мене. Давно на неї дивився: сподобались ілюстрації авторки, і взагалі цікаво почитати європейську непричесану казку. Бо у нас з ХІХ століття повчальний первень не вивітрився (це не завжди погано, просто я за плюралізм і різні казки).
  3. Аґрафка. Мій дім і речі в нім. Війна, що змінила Рондо. З автографом.
  4. Сашко Ком’яхов. Книжука про бобрюки. Це насправді не книжка, а демо до неї та нагадування що треба дістатись до великої версії. Літери написали сестри Лопухіни.

Добре помітно, що серед придбаних домінують книжки підписані. «Старий Лев» мав наймейнстримовіший стенд (оформлений у естетиці «Війни, що змінила Рондо»), але ми вже рік як замовляємо у них на інтернет-магазині, щоби не возити. Безкоштовна доставка у них нині від 400 гривень, за місяць-два на замовлення точно набереться.

Російських видавців особливо не роздивлявся, а купувати не планував (дорого і російською), але коло стенду було не проштовхнутись.

Головний мінус і плюс цьогорічного Арсеналу — дуже багато всього. Людей було як не втричі більше, ніж попереднього разу. Підеш на один захід — пропустиш не менше трьох так само цікавих. Довго бути всередині — холодно. Вийдеш на вулицю, зустрінеш безліч знайомих.
Першого дня я зустрів не так і багато друзів та колег, а от уже наступного почався просто вибух. Були люди, яких я взагалі бачив лише здалеку, а з кимось устиг тільки привітатися.
Різні люди, і звичайні відвідувачі, і тематичні (було, скажімо, багато шрифтоорієнтованих заходів) висловлювали ідею, що треба робити все не в одному заході, а в серії. Я погоджувався, а приїхавши скажу, що вибратися на такі 5 подій складно, навіть якщо живеш у Києві. Якби була навіть супер-пупер програма без накладок, на заходах було би безлюдно, а люди б нудьгували.

До того, як потрапити всередину, я шкодував, що не вийшло вписатись на майстер-клас коміксиста Мавіла, і що паралельно з презентацією книжки Наталки Гуменюк на другому поверсі виступатиме каліграф Олексій Чекаль (його лекції завжди цікаві). А всередині не було коли задуматись. Треба було сприймати, набиратись вражень. І спілкуватися (я це робив з усією надмірністю). Найбільше мене зарядило на другий день після приїзду (в четвер) — так розпирало від вражень, що я довго не засинав.


Найкращий захід Арсеналу для мене — безумовно, читання Олени Герасим’юк під акомпанемент Руслани Хазіпової та Соломії Мельник. Надвичайно потужний виступ.
Із профільних для мене заходів цікавою була лекція про обкладинки грузинського професора Отара Каралашвілі. Легка, з гумором і ідеальним таймінгом. Наче нічого нового, але деякі тези досі в голові крутяться. Коли маю нагоду, стараюся потрапити на заходи «Аґрафки» на Форумі та Арсеналі. Вони розповідають про свої актуальні видані проекти, і завжди можна почути щось цікаве.

Я ще довго сумнівався, чи лишатися в суботу, але на ранок мав закрити одну справу, а потім відчув себе вільним птахом. Пішов фотографувати все-все-все, що би впало в око і в результаті побував на трьох заходах в одному просторі (зал «Кіно»). Спочатку це була лекція професійних друкарів для молодих видавців, організована «Читомо» (дякую!), а потім послідовно презентували книжки Ельфриди Єлінек і Арно Шмідта. Враження дуже цікаві: замість традиційних перемовин про те-се організатори запросили акторів, які прочитали одну п’єсу Єлінек, а потім оповідання Шмідта під акомпанемент віолончелі. Невеликий зал вмістив усіх бажаючих, і на відміну від «провідних» заходів ці залишили враження близького контакту.
Родзинкою дня (і одним із приводів залишитися в суботу) була лекція Дмитра Растворцева, живої дизайнерської легенди з міста Суми. Сказати, що вона була не схожа на більшість лекцій, які відбулись на Арсеналі — це нічого не сказати.

Я був дуже радий кожній зустрічі, і щиро шкодую, що не з усіма вийшло зустрітися/поспілкуватися. Додому я повертався страшенно втомлений, але замість заснути, подзвонив Марині і ще півдороги ми говорили про Арсенал. Переді мною в автобусі сиділа дівчина з книжками видавництва «Комора» в руках.

Крім того, я придбав трохи цікавих листівок (і всі роздав ще там), і 3 звірятка з пальчикового театру (слоник, віслючок і бегемотик).

Про фотографії. В перший день я зробив 20 фото (із них більшість забракував при відборі), в другий день 40 (те саме), в третій 300. Художньої цінності вони практично не мають (я багато собі назнімав чеських книжок, ілюстрацій, експозиції самого ярмарку).

У цей відгук вмістилося не більше 10% того, що відбувалося на Арсеналі. Не так і мало.

Advertisements

One thought on “Книжковий Арсенал • 2015

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s