Верстка таблиць

Основну частину вартості книжкової верстки складає обсяг тексту. Сторінки більш-менш однотипні, недарма говорять, що «дизайнер заливає текст».
Я гадаю, що кращий дизайнер, то більше уваги він приділяє верстці до після «заливки» та інших типових процедур.
Таблиці ніколи не «заливають». І оцінюють їх, коли виходить, окремо.
Тому я просто не зміг пройти повз питання та відповідь на сайті graphicdesign.stackexchange.com: чому варто уникати лінійок в таблицях?

Відповідь юзера DA01, яка набрала найбільшу кількість балів, містить анімацію, в якій без зайвих слів усе видно:

Автор відповіді посилається на Едварда Тафті, відомого своїми надзвичайними книжками про візуалізацію інформації. Тафті навіть запроваджує термін chartjunk (графічний мотлох). Не просто запроваджує: графмотлоху присвячено окремий підрозділ його кнжки Visual Display of Quantitative information (Візуальне вираження кількісної інформації). Він пише про те, що внутрішня розмітка графіки складається з багатьох елементів, що не розповідають тому, хто дивиться, нічого нового. Я почав читати розділ і захопився: Тафті справді варто не тільки читати, а й перечитувати. Окрема секція цього підрозділу присвячена сіткам.
Щодо сіток він займає чітку позицію:

Як один з елементів, що знатні найбільше присипляти увагу, сітку зазвичай варто приглушати чи й зовсім приховувати, щоб її наявність була лише імпліцитною, і вона не сперечалася з даними. Чорні лінійки сітки це мотлох. Вони не несуть інформації, замотлошують графіку, і провокують графічну роботу, не пов’язану з інфомацією даних.

Далі у нього ідуть чудові приклади складної графіки. От, скажімо, зразок до:

і після:

Ось посилання на сайт Едварда Тафті де я взяв ці ілюстрації). Також можна зазирнути ще до гілки Project Management Graphics (or Gantt Charts) та zebra tables and lists.

Також про таблиці ідеться у його книжці Envisioning Information (Представлення інформації), в розділі Layering And Separation. На сторінці 53 Тафті цитує Чихольда («Асиметрична типографія»):

Оформлення таблиць, що часто виявляється сумним, з уважною думкою може перетворитися в роботу великої насолоди. Спершу, спробуйте обійтися без лінійок взагалі. Вони повинні використовуватия лише в разі абсолютної необхідності. Вертикальні лінійки потрібні лише тоді, коли простір між колонками настільки вузький, що можливі помилки прочитання без лінійок. Таблиці без вертикальних лінійок мають кращий вигляд; тонкі лінійкі ліпші за широкі.

Ну, якщо вже таке пише Чихольд, на працях якого присягають книжкові дизайнери…

(Взагалі просто чудово, що я натрапив на цю цитату. Українських перекладів Чихольда немає, а в російському виданні «Облик книги» 1980 року я, коли хотів, не зміг знайти такого пасажу).

Що ж до практики, то я звертаюсь до книги InDesign Type: Professional Typography with Adobe® InDesign Ніґеля Френча. Десятий розділ цієї книжки присвячено таблицям і спискам. Він загалом дотримується тих самих принципів. В ілюстраціях простежується «зебра» на тлі для розрізнення рядків чи стопвчиків, лінійками відділяються рядки заголовків і групи значень.

Можливо, не варто прибирати всі лінійки. Лише більшість.

Додаток: один з коментаторів на graphicdesign.stackexchange згадує про стилістичні вимоги APA (American Psychological Association) до таблиць. Ось посилання на гайдлайн, який може буде корисний авторам. Перше питання чекліста: чи таблиця необхідна?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s