Розбір пошти Gmail

Кілька разів я стикнувся з тим, що безкоштовна квота на моєму гугл-акаунті добігає кінця. Це 15 гб — раніше стільки всього могло поміститись на комп’ютер. І більшість місця займає пошта.

Це дивує і не дивує водночас. Пошта, мабуть, перший продукт Гугла, крім пошуку, про який я дізнався. Я зареєстрував скриньку, отримавши запрошення від Отара Довженка (завдяки livejournal), і також роздавав запрошення, які отримав сам. Мабуть, попервах я просто видаляв старі листи. Але місця ставало дедалі більше, з’явилася функція архівування…

І от. Я зробив трохи неправильно, одразу вичистивши кілька тегів та видаливши листи від адрес зі складовою noreply. А тоді попросив архів ряду служб у сервісі Google Takeout.

Попереднього разу, коли я думав був пройтись по листах, мене зупинила ностальгія. А зараз вже зовсім бракує місця. Отже, я викачую все-все. І поки процес триває, можу поділитися нехитрими спостереженнями і планами.

Щодо спостережень — звісно, така глибина поштової скриньки (трохи більше 10 років) має потужний коефіцієнт ностальгії. Рука не піднялась видалити листа, якого я, переїхавши до Києва, відсилав потенційним роботодавцям. Бо він наївний, як і я тоді. В деякі листи, думаю, не вистачить сміливості зазирнути. Якісь перші сповіщення (частину яких я вже видалив) теж мають емоційний заряд: коментарі до записів, додавання до друзів.

Звісно, коли я вмикав архівацію чату, то був певен, що шукатиму тези якихось глибоких дискусій. А користувався пошуком за ці роки переважно по роботі. І то, треба сказати, як правило, не глибше року доводилося занурюватись.

Ну ясно, що написати тексту по гігабайту за рік — це треба бути Франком в кубі. Більшість цього обсягу складають різні вкладення: деякі з них геть непотрібні, багато дублів. А якісь можуть стати відкриттям архівіста. Можна почати з великих (є фільтр пошуку «із вкладеннями, більшими за x»). Частину планую скачати окремо, потім все повидаляти, крім недавніх робочих гілок із вкладеннями.

Потім, залежить від того, скільки звільниться місця і як розійдусь — перші в списку на видалення різні листи роботів: розсилки, сповіщення, сюди ж листи різних груп та сервісів. Другі — робоче листування, що втратило актуальність. Не знаю ще точно, що вважати критерієм актуальності. Як з документами, не чіпати нічого за останні 2 роки?

Ну і, звісно, все особисте листування постараюся залишити.


Сюди ж додам очевидне про архіви.

Думаю так: найкраще тим, у кого вистачає достатку зберігати все. Купувати нові вінчестери, дублювати файли по кілька разів, мати розширене сховище в хмарі.

Це як із німим кіно — стрічки, які мали більше копій, ймовірніше дожили до наших днів. Те саме стосується різних змін форматів, носіїв тощо.

Інший екстремум — зберігати лише найістотніше. А інше знищувати. Ресурсів на підтримку архіву тоді потрібно значно менше (регулярно проріджувати все ж доведеться).

Я десь посередині. Більшість моїх різноманітних чернеток за роки від кінця 90-х до вчора це просто мотлох, який я не зберуся викинути. При цьому жодної систематизації текстів немає, ну, правда, за останні роки все більше в цифрі і подоба системи є, але так само вистачає різних сумнівних блокнотів та випадкових аркушів. Щось загубилось за роки (мною та людьми поруч). Дати раду нема як.

Важливим здається збереження фотографій. Їм от цифра геть не йде на користь: ми знімаємо, знімаємо, і потім достатньо невдалого збігу обставин, і можна зразу залишитись без знімків за роки. Тут хороші всі методи: і друк, і певно, хмарні сховища (хоч як людина доінтернетної доби, я не дуже їм довіряю). Однак для мене це поки слова на екрані. А так, як у багатьох, є архів на одному диску, з яким може статись що завгодно коли завгодно. Фото Мерилін Монро з «Уліссом» в руках, думаю, мої нащадки побачать. А від багатьох моїх спогадів не залишиться нічого. Я й не знаю, що саме пропаде, а що ні.

Тому скачую архів скриньки на Gmail перед тим, як її спорожнити.


UPD1: Скачати оцей архів виявилось окремим завданням. Якщо зв’язок обривається, продовжити завантаження не виходить (бо треба автентифікуватися). Після останнього обриву на понад 90% сервіс повідомив, що я вже завантажив архів максимальну кількість разів. Наступна спроба — скористатись Dropbox’ом, для якого такий архів може теж виявитись понад ліміт. Але є надія, що він завантажиться на комп, де я його заберу в іншу папку.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s