Esperanto

Не так давно я отримав (несподіваного) листа від Duolingo зі сповіщенням про різні нові штуки і курси, і звернув увагу на есперанто. Чому? Давно було цікаво, а тут нагодилося. Есперанто штучна мова без країни (державної підтримки) і культурної тяглості (мові 100 з хвостиком років), чим захоплює, тим і відштовхує. Мені давно було цікаво, однак якби не іграшковість Duolingo, знайомство з есперанто і далі належало б до планів у категорії «колись» (можливо, ніколи). А тут спрацювала несерйозність підходу. Набридне — просто закину.

Отже, тепер я проходжу цей курс на Duolingo. До того я пробував англійську, але поки все знайомо, займатися дуже скучно. І японську — але коли взагалі нічого не зрозуміло в граматиці, інтуїтивно її опановувати складно (без підручника нереально). З есперанто не так, і поки цей експеримент з Duolingo триває і подобається. Мій план-мінімум пройти цей курс повністю. Далі буде видно. Порівняно з японською есперанто мега-інтуїтивна мова, все наче само собою чіпляється. Але до певного моменту.

Величезний плюс Duolingo — це можливість занирнути зразу з берега, вивчити кілька лексем і простих фраз, повторити за записом звучання…
Мінус в самій ігровій структурі програми. Вона класна для знайомства і відпрацювання якихось навичок, але не може бути самодостатнім джерелом, навіть з есперанто.

Тому, поки цікавість триває, я знайшов для себе ще кілька джерел.

YouTube

Мені здається, це зараз най-най платформа, що сполучає елементи телевізора, блогів та енциклопедії.
Попри велику кількість оглядових відео, є також цікаві довгі лекції та тематичні канали. Ось кілька, між якими я зараз перемикаюся.

Verdaj Aferoj de Ginny — вчителька англійської з Польщі, яка почала вчити есперанто і трохи захопилася (їздила на тематичне збіговсько). На перших відео вона зовсім початківець, і видно, як прогресує.

Esperanto Variety Show — канал американського есперанто-активіста і викладача зі стажем. Він бере активну участь на більшості ресурсів, які я познаходив. Використовує есперанто й удома в родині з кількома дітьми. З наймолодшим сином зробив курс навчальних відео (є окремим плейлістом).

Language Stuff — американець, який безуспішно вчив різні мови, зневірився, і вже потім знайшов есперанто, яке зайшло (і це мотивувало його повернутися також до інших мов). Є окремий плейліст, в якому видно його прогрес від 1 до 22 тижня вивчення. Треба сказати, прогрес краще, ніж у мене.

Jomka — музичний есперанто-дует.

Seabolt Speaks — сайд-канал влогера, присвячений вивченню мов. Я не знаю, наскільки він цікавий, але збираюся подивится відео людини, яка повністю пройшла курс есперанто на Duolingo. Також він пробував там курс клінгонської мови, а зараз вчить японську.

American Esperantist — на цьому каналі є давній відео-курс Pasporto Al La Tuta Mondo і новіші уроки.

Evildea — есперанто-влогер з Австралії. Певно, це найпопулярніший тематичний канал. Evildea говорить активно і швидко (зараз мені взагалі складно щось зрозуміти), зняв безліч відео. Також він є виконавчим директором програми Amikumu, мовно-орієнтованого чату.

Зараз я почав дивитися лекцію Тіма Оуена (англійською) Had I known Esperanto would be this easy… 2017 року. Цікаво!

Тематичні сайти

lernu! — «це багатомовний ресурс, призначений допомогти всім охочим дізнатися про міжнародну мову Есперанто й вивчити її легко та безкоштовно». Тут я проходжу ще один курс, Накамура (La teorio Nakamura), а також читаю граматику (о, якби я почав з граматики, довго б не протримався, мені загалом складно вивчати щось суто за мануалом). Тут також зібрана бібліотека різних матеріалів (аудіо та текстів).
Важливо, що у цього сайту є робоча українська версія. Бо загалом мова-посередник під час вивчення для мене англійська.

Есперанто за 12 днів — ще один онлайн курс (більше нічого про нього не знаю).

Ekparolu — навчальний сайт, все на есперанто (з моїм мега-початковим рівнем сюди рано).

Esperanto 101 — оглядовий курс на University of Reddit. На вигляд матеріалу небагато, хочу проглянути, коли закінчу якийсь із початих курсів (якщо не закину).

vortaro.net — тлумачний словник есперанто онлайн. Крутий! Це не перекладний словник, але мені вже щось зрозуміло.

Reta Vortaro — ще один словник, з тематичним покажчиком.

Тематичні форуми

Stack Exchange — тематична гілка на відомому форумі, де все організовано за принципом «запитання — відповідь».

Reddit — джерело безлічі цікавих і корисних лінків (багато що з описаного я побачив саме там). Субреддіт есперанто має 9.7 тисяч підписників.

Не знаю, куди це додати, хай буде тут:
Есперанто-інстанція Mastodon — Mastodon це децентралізована соцмережа. Як Твіттер, але некомерційна, розподілена за купою серверів, у тому числі тематичних, як цей. Але для того, щоб читати якихось дописувачів, можна зареєструватись і на будь-якій іншій інстанції.
(Mastodon це якась зовсім окрема тема, просто хочу зберегти і цей лінк)

Блоги

Знайшов поки аж три, але цих поки більш ніж достатньо. Насправді, зараз мені ще складно це читати, треба дивитись майже кожне слово, але побачимо, як буде далі.

Teo Kaj Libroj — «Чай і книги», блог про культуру, політику, релігію… Один з недавніх дописів присвячений книжкам, написаним на есперанто (а не перекладеним). Дві з них публіцистика (як я зрозумів) на тему популярності Путіна й анексії Криму. Обидві були перекладені українською з есперанто. Автор цих книг родом з Фінляндії, нині живе у Швеції.

Scivolemo — науково-популярний блог на есперанто. Автор вивчає хімію в Технологічному університеті Ейдховена.

Stela ĉiam nur kritikas — блог носійки мови есперанто (native speaker). Коли я побачив історію про це (англійською), рука сама натиснула кнопку «підписатись».

Бонусом сюди можна записати секцію книг мовою есперанто на Gutenberg Project.

Для телефона

Duolingo — сайт і програма для вивчення різних мов у ігровій формі. Курс есперанто зараз у бета-версії. Ентузіасти, які працюють над ним, в курсі, що самого лише Duolingo буде мало. Але це класно для популяризації. У моєму профілі видно, що я вчу і як (приблизно).

Memrise — сайт і програма з картками для вивчення. Все дуже яскраве й ігрове (іноді трохи забагато). Плюс — наявність безлічі готових курсів і наборів карток (не лише про мови), мінус — безпосередньо в телефоні ці набори не знайдеш, треба вибирати з каталогу на сайті. Час від часу я користувався цією штукою, зараз вчу слова до курсу Duolingo. Якщо хочете, додавайтеся в друзі. Memrise це freemium програма, тобто весь базовий функціонал доступний і так, але є постійна реклама платної підписки з бонусами. З прочитаного на цю тему, платити є сенс із почуття вдячності розробникам, бо бонус-фічі можна знайти в інших місцях (а для есперанто їх і немає).

Anki — теж картки, але просто функціональні, без яскравих анімацій, нагадувань та соціалізації. Як і в Memrise, можна робити власні, але є безліч готових наборів, зокрема, й з есперанто.

PReVo — Vortaro de Esperanto — словник, портативна версія Reto Vortaro. Я ставив її через вільний клієнт F-Droid.

Telegramo.org — збірка посилань на канали і групи для користувачів Telegram. В основній групі зараз 1471 учасник.

Amikumu — чат-програма для тих, хто вчить мови і шукає співрозмовників. Я зареєструвався і зробив перший допис, отримав пару коментарів. Ну… треба сказати, що більшість есперанто-мовців програма показує в тисячах кілометрів від мене. Але я бачив когось за сотні км (тобто в межах України)

Також не слід забувати, що перекладач google і клавіатура android підтримує есперанто. Це зручно, для мене зручніше за клавіатуру на лептопі, бо я не уявляю, де які клавіші в мові з діакритикою і без w.


Поки я робив цей допис, підписався ще на 2 ютуб-канали і знайшов видавництво книг на есперанто.

Advertisements

Мистецтво війни Сунь-Дзи

Мистецтво війниМистецтво війни by Sun Tzu

My rating: 5 of 5 stars

Пес-Привид постійно читає цю книжку. Цікаво, який саме з десятків перекладів англійською?. Один із них давно public domain, і є на Project Gutenberg, певно, він був і у моїй читалці, і в iBooks, і всюди.
Зрештою, поки я вичікував, з’явився український переклад Сергія Лесняка (і теж почекав кілька років).
Чи надається ця книжка до перечитування? Певно, що так, варто лише спіймати потрібний настрій, бо книжка ця невеличка, навіть з перед- та післямовою, які є в нашому виданні.
Головний текст—стратегічний трактат про ведення війни. В центрі повчання—полководець, підвладний імператорові. Війська, підрозділи, окремі солдати опиняються поза фокусом, належать до ресурсів. Вони, по суті, навіть менші за територію, бо не входять у п’ять засадничих чинників.
Видання зроблене як зразок бізнес-літератури. Це свідома позиція перекладача. В той самий час для збереження «старовинності» текст рясніє відповідною лексикою. Зовсім незрозуміла розкривається в примітках, при цьому текст плавний, читається як годиться.

Бізнес-приціл пояснюється фаховим зацікавленням Сергія Лесняка, який давно і успішно веде справи у КНР. Це не звільняє від паралелей із актуальними новинами («о, тут погано, а тут, навпаки, все складається на нашу користь…»), але створює певну дистанцію. Адже «Мистецтво війни» вже давно перестало бути мануалом з ведення воєн, а стало чимось на зразок філософського путівника.
(А також, певно, джерелом для всяких сучасних популярних текстів).

Що дають супровідні матеріали? По-перше, налаштовують на дієве прочитання (ок, як це може згодитися мені тепер? подивися на своє життя з висоти стратегічного польоту і т.п.), по-друге дають непогану довідку, з прикладами: інших таких трактатів, тлумачення історичних подій, застосунку в сучасних реаліях. Без післямови зрозуміти 36 стратагем (у додатку наприкінці) нереально. Крім користі, є ще етикет: всіх, кого можна було згадати, згадано із вдячністю.

Фішка оформлення виявилась зовсім не фішкою, а реальною китайською каліграфією, яку написав для видання перекладач (тлумачення ієрогліфів теж додається).

На якийсь час я занурився в книжку, її розважливий ритм. Не буду говорити, що вона на мене суттєво повпливала, але читати було приємно.

Чи хотів би я сам перечитати її колись? Так. В таких «простих» текстах не знати, що й коли зрезонує. Певен, наступного разу я зможу знайти там щось нове.

У місцевості смерті, у безвиході—бийся! Є дороги, якими не треба пересуватись, є ворожі армії, на які не треба нападати, є міста, що їх не варто брати, є місця, за які не слід змагатися, є накази, яких не належить виконувати.

Така моя цитата цього разу.

Інші мої відгуки на goodreads

Туве Янссон. Комета прилітає

дочитав сьогодні з С. «Комета прилітає». це не перша зустріч із текстом, і знову він викликає закоханість.
кожен персонаж—стерео, і десь дає слабину, а десь приходить на допомогу. навіть епізодичний Хропусь зі своєю любов’ю до блокнотиків і формалізації. що вже казати про Чмиха.
і все ближче до комети стає зрозуміло, що і сам я буваю як ці всі персонажі потроху. звісно, багатьом хочеться бути схожим на Нюхмумрика з його гармонією, але я не годен кинути у прірву улюблену сковорідку. але Хропусем, Гемулем і навіть Ондатром я буваю куди частіше, ніж Татом, Мамою і Мумі-Тролем.
якщо попередня повість «Маленькі тролі і велика повінь» схожа на забавки про кумедних персонажів, тут все складніше. самостійна подорож, справжні небезпеки, кінець світу.
 
 
не знаю, що робила б моя бібліотека без Наталі Іваничук.
 
(в сторону: оновлена обкладинка не знаменувала собою оновленої редактури)

Англомовний booktube

Між читанням настає час для перегляду відгуків на goodreads. Що пишуть про оцю книжку, яку я лише хочу прочитати? Що пишуть про ту, яку я щойно прочитав? У цей час я починаю «бачити» книжкові розділи вперіодичних виданнях, рецензії та рекомендації, назви і списки. І віднедавна дивлюся читацькі відео на YouTube. З огляду на чергу книжок, які хочеться прочитати, хотілося прочитати торік і позаторік, всі ці ресурси переглядаю не так і часто. Але чудово розумію бажання ділитися враженнями, бо належу до людей, які, вважай, не прочитали книжку, якщо потім не поговорили з кимсь про неї.

Тому я підписуюся на різні тематичні канали. Коли це стосується українських, на першому місці знаходиться фактор свічечки «ї», і я не перебираю. Англомовних буктьюберів більше (і аудиторія у них чималенька), і вони мені подобаються як різноголосе джерело для слухання на одну з улюблених тем.

Я вже не пригадую, хто порадив відео-блог Джен Кемпбелл (Jen Campbell), але днями натрапив на класне відео з рекомендаціями.

 

Джен Кемпбелл  розповідає про книжкові відеоблоги, які сама з охотою дивиться.
Я послухав, тоді пройшовся по списку в описі, підписався на ті канали, які сподобалися з одного-двох відео.

Джен Кемпбелл сама авторка, працювала в книготоргівлі і нині фрілансерка книжкового світу. Серед тих, кого вона радить, є не лише суто книгарі, а й ті, хто розповідає про книжки і читання час від часу (серед них двоє ілюстраторок). Читачки загалом переважають читачів.

Відеоблог—жанр, молодший за YouTube. Цікаво, що розвивається він, практично не опираючись на історію інших жанрів. Безумовно, якісь базові тропи запозичуються, але завести канал значно легше, ніж закінчити кіношколу. В США, напевно, популярні канали на YouTube здатні задавати тренди, які за ними підхоплюваме «класичне» телебачення.
Буктьюб (відео про книжки) за своєю природою має дратувати традиційну літкритику—вони, практично, не родичі. Немає інституціоналізації: на відміну від профільних видань і літературних відділів у крутій періодиці, для входу в буктьюбінг достатньо любові до книжок, бажання і наявності смартфона чи бюджетного фотоапарата. Порівняно з відеоуроками і техноблогами, в яких для надії на комерціалізацію треба придбати апаратури на тисячі доларів (а то й десятки тисяч), тут ще панує чистий фан.

Фактори, що сприяють популярності—уміння розповідати цікаві історії й приємний тембр голосу (в більш комерціалізованих сферах аудіо приділяють особливу увагу, очевидно—з двох однакових за темою відео виберуть те, яке можна дослухати).

Після перегляду англомовних відео з рекомендацій і самому захотілось таке робити. В основі хорошого буктьюбу лежить читання. Тому я пішов читати.

Монтаж відео з Kdnlive під Windows

Коротко: програма працює, але гальмує.

Є програми професійного стандарту. Є вільні програми. Я аматор роботи з відео, тому радо користуюсь вільними програмами. І коли дізнався про наявність Kdenlive—зрадів.

Можливість нелінійного монтажу, переходи, титри, звичний для таких програм інтерфейс (не те, що в Blender, де потрібно ще знайти, де потрібні функції). На вигляд дуже привабливо.

Версія для Windows є портативною (не треба інсталяції, розпакував архів і вперед). Теж добре.

Але коли я почав монтувати перший пробний ролик, стикнувся з першою незручністю. Монтаж відбувається практично наосліп. Вмикання прев’ю для відео ніяк мені не допомогло. Тобто показ поточного кадру на моніторі відбувається із великою затримкою (як і в цілому переміщення таймлайном).  Виставити вхід-вихід на окремому кліпі, перевірити, як працює перехід тощо мені не через це не вдалося. Лептоп у мене не новенький, але досі потужності для монтажу вистачало.

Друга незручність—відсутність потрібних декодерів, щоби зразу виводити відео для YouTube. Я так розумію, це особливість поточної версії для Windows. І, зрештою, для перекодування є окремі зовнішні інструменти, тому я відрендерив некомпресоване відео і стиснув його за допомогою Handbrake.

Можна спробувати ще три речі. Пошукати вирішення в документації, он-лайн спільноті на г+, у різних тематичних форумах. Спробувати цю програму під linux (це ж її нативне середовище, раптом там усе працює краще). А що вільного часу у мене небагато, можна просто дочекатись оновлення.

Ставити хрест на програмі з першого враження не має сенсу. Проект активний, розвивається. Може, завтра Зак Снайдер використає його для своєї наступної короткометражки. Але сьогодні Kdenlive під Windows гальмує і радити його аматорами, які хочуть редагувати відео (а не налаштовувати програму), ще рано.

Блокноти

Я люблю блокноти.

Звісно, коли я стикаюсь зі справжнім фанатизмом (фетишизмом), думаю, що ну не аж так я їх люблю. Але мені не байдуже, і часом я сприймаю їх як такі собі об’єкти для замилування.

Надибав останнім часом ряд українських виробників, що порадувало. Хочу поділитись посиланнями (і для себе зберегти). Одразу скажу, що всякі складно розграфлені щоденники мені не підходять, річні планери, в принципі, також. (О, я в них зразу звертаю увагу на шрифти, дизайн, це відволікає, а крім того, планери мені просто не підходять.)

Я цікавлюсь двома типами блокнотів — у клітинку/крапку (мають сітку по горизонталі й вертикалі) для записів, і нелінованими для замальовок.

Zakrtka

14705681_1107619052656456_3720817102356328769_n

Це мій фаворит у світі українських блокнотів.

Щось мені підказує, люди за цими блокнотами пов’язані з Полтавою (наприклад, хтось звідти родом). Із наших для записів ці мені подобаються найбільше. Є клітинка і крапка, цупка обкладинка з резинкою, кишенька ззаду. Скруглені кути. І досить мінімалістичне оформлення. Придбати можна через фейсбук:

https://www.facebook.com/Zakrtka/

Є два розміри (зараз мені підходить більший) і кілька кольорів. Жовтий і чорний — ням-ням.

Зараз у мене трохи схожий блокнот LeoPlanner, він вигідно вирізняється логотипом внизу на звороті, а не на титулі.

 

KyivStyle a5

http://www.kyivstyle.com/

Симпатичні стильні блокноти (є тематичні, наприклад «Блокнот для дела», оформлений лічно Дмитром Растворцевим). Завжди на них звертаю увагу, але це не моє — загабато оформлення.

 

Записник Megapolis від Blankster

img_6634-570x667

Дорожчий записник (теж з лого на обкладинці). Відрізняється більшою товщиною, шкіряною обкладинкою, наявністю змінного блоку, який можна придбати окремо на сайті. Змінний блок — це круто.

http://blankster.com.ua/products/megapolis-journal/

Розмір а5, 2 закладки, блокнот защіпується резинкою. На вибір — лінія, крапка, кілька кольорів обкладинки.

Блокнот «Мрій кожну мить»

http://www.orner.com.ua/notebook-dream-every-moment.html

Як із KyivStyle — забагато оформлення, лише стиль інший. Теж по-своєму симпатичний блокнот. Я впевнений, що колись таке мені значно більше подобалось, ніж те, що люблю тепер (тобто щоб просто, функціонально, з непомітним логотипом).

Формат а5.

Before

ab-notes-a5-yel-viol-11

http://shop.djournal.com.ua/index.php?categoryID=449

Блокнот із найдивнішою конструкцією — на фото один блокнот, а не два. Чи корисна вона, хтозна, але на картинці виглядає прикольно.

(Знайшов лише он-лайн магазин блокнотів, а сайту виробника ні.)

 

Hiverbooks

e5a34dcbc6fe8852836388a4ad93f6212ad14ea3

http://hiverbooks.com/

Неліновані скетчбуки. Для записів — не знаю, мені потрібна сітка. Для замальовок, сподіваюсь, спробую. Не буває забагато паперу для малювання.

 

Manuskript

pollock-d0a4d180d0bed0bdd182-570x708

https://manuscript.in.ua/sketchbooks

Ще блокноти для замальовок. Цупка обкладинка з різними репродукціями.

 


Насправді, українських блокнотів більше, вони різні. Собі захотілося записати саме ці.

 

Мапи, справжні й вигадані

 

Я не справжній картограф. Але тема образ/метафора/прийом карти спокусливий до тієї міри, коли ноосфера мені сама періодично приносить течією щось цікаве.

Я робив книжку «Чорна земля» Тімоті Снайдера (можете мене похвалити на Behance), і зрештою, вибрав досить простий прийом для обкладинки. Актуалізував тему в роботі і закрив її для ряду поточних і наступних робіт. А лінки лишились, і додались нові. Може, стануть комусь у пригоді. Мені так точно, за якийсь час знову згадаю і повернусь.

Мапи справжні

Найкращий існтрумент для роботи з мапами, який я зустрічав, це QGIS — «вільна географічна інформаційна система з відкритим кодом». Найкращий і найскладніший, тому я не заглиблювався.

Гугл-карти

Сайт, на якому можна зазирнути в випадкові місця на Землі (і налаштувати вибірку) — http://www.mapcrunch.com/
Я зразу подумав, що така річ може стати в пригоді для замальовок-розминок. Але й просто цікаво опинитись бозна-де, бо автомобільчик гугла, як вийявилось, може заїхати хтозна-куди.

Також, наскільки я зрозумів, можна використовувати й звичайні гугл-мапи в книжках накладом до 5000 примірників. Це прямо про українське книговидання!
До всього, Google Earth Pro тепер безкоштовна програма (яка дає зберігати великі зображення).

Не лише гугл

http://maps.vlasenko.net/ — дуже крутий сайт. Старі топографічні карти з прив’язкою до GPS-координат.  Знайшов я його завдяки Максиму Майорову.

Псевдо-мапи

Я трохи засунув носа в теорію, і одразу висунув, бо це мені не по зубах. Основні джерела штучних мап це шум Перлина (Perlin noise), алгоритми diffusion-reaction, та симуляція реакції Бєлоусова — Жаботинського. Всі посилання ведуть на Вікіпедію, і я насправді не розумію, що там написано. На щастя (для таких, як я) вже є алгоритми і програми, написані з їх використанням.

WaveFunctionCollapse

Поки найкрутіша штука, яку я зустрів на цю тему — WaveFunctionCollapse.

wavecollapse

На вході зображення-правило, на виході більша картинка-паттерн. Просто фантастика. Є демо на youtube

Головний мінус — відсутність інтерфейса, тобто треба розбиратись, як запустити і використати програму з командного рядка. Є, правда, численні форки, серед них заточений під Unity, але це треба ще розбиратися із Unity (це інструмент для розробки ігор).

До читання

Тут добірка матеріалів, які я читатиму, якщо захочу заглибитись у тему генерації ландшафту. Можливо, вони повторюватимуть одна одну.

Запис у блозі Девіда Фішера про різні методи генерації, цінний ілюстративним матеріалом.

Стаття про використання шуму Перлина для ігор. Зі зразками коду та ілюстраціями.

Зразок коду реакції-дифузії на форумі Processing.

Reaction-Diffusion by the Gray-Scott Model: Pearson’s Parametrization — велика теоретична стаття з ілюстраціями і дальшими посиланнями. Є опис використання технології на різних процесорах (починаючи з 90х).

Ця сама модель, реалізована за допомогою Java. Мінус в тому, що зараз вбудовані на сторінці програми Java не підтримуються Chrome, Firefox, Safari. Тільки Internet Explorer здатен ще їх відтворювати. Безпека, сер.

Окремий тематичний блог на wordpress. Картинки!

Мапи вигадані

Цей розділ схожий на попередній, тільки із увімкнутими алогритмами та стилем.

Генератор мапи середньовічного міста на itch.io. Хоча в описі написано, що це не гра, а програма, написана в рамках челенджу на субреддіті про процедурну генерацію, результати якої можна використовувати (з посиланням на джерело і без), можна просто залипнути, міняючи різні параметри та обклавшись книжками про Середньовіччя за смаком.

Генератор мапи сучасного міста.  Клацаєш і вааааау… Автор скрипта робить й інші ігрово-генеративні штуки і має твіттер @OskSta. Я вірю, що він зробить якусь масштабнішу іграшку, яка просто зриватиме дах якраз такими штуками.

Генератор мапи для цілої планети. Можна міняти параметри, вибирати проекцію і зберегти отримане зображення. Я нагенерував собі досить багато мап, доки згадав, що тема поки закрита Снайдером. Але було приємно.


 

Ось таке я познаходив за останні півроку.

Калькулятори

Не щодня, але я користуюся калькулятором. Рахую різні відносно прості речі. Для зовсім-зовсім простого, а також для конвертації одиниць (включно з валютами) підходить пошуковий рядок гугла — раз-раз, і готово.

Для відносно складних, але повторюваних розрахунків я одного разу розібрався з формулами google spreadsheets, але для нової подібної таблички слід буде знову читати документацію.

Для складних невизначених пошуків чудово пасує https://www.wolframalpha.com/

На компі останнім часом це SpeedCrunch.

Оце річ! Вільний, кросплатформний (Mac, Linux, Windows), з бібліотекою формул. Показує історію. І вид налаштувати можна.

animation

Раджу.

Чесна книжка про дивну війну: Артем Чех «Точка нуль»

ПроЧитання

Книжку про війну від Артема Чеха я чекала відтоді, як він був на фронті і лише писав її. Він уряди-годи публікував замітки на ФБ і я розуміла, що саме він може написати про цю війну спокійно і влучно. І правда: це вийшла дуже чесна книжка.

View original post Ще 676 слів

Photoshop smart objects: клони та копії

Я не дуже люблю мокапи, бо це ще одна ілюзія: замість фото «живої» книжки — реалістичний і повторюваний (як на ідеальному конвеєрі) манекен. Однак зараз, зрозуміло, зовсім без них не виходить.

Раніше вони частіше були записом дій (actions), а тепер стали розумними об’єктами (smart objects), в яких зразу видно результат, а «індивідуальність» досягається шляхом підстановки своїх зображень. Зручно. Навіть так: є група шарів, з об’єктами, ефектами, частина з них ці самі розумні об’єкти (цілі вкладені файли, зі своїми шарами й ефектами).

Копіюєш таку групу — і отримуєш повний клон. Якщо замінити картинку в одному з таких клонів, вона міняється в усіх. Це може бути зручно, не знаю, при конструюванні складного паттерну абощо. Але якщо просто треба з одного мокапу зробити два? Stackexchange відповідає:

Щоб відірвати клон від батька, слід зробити новий розумний об’єкт з копії попереднього (правим кліком //  “new smart layer from copy”). І все. Маємо два об’єкти-близнюки, які можна змінювати незалежно один від одного.